Мій чоловік – тиран разом із батьком- при дітях зв’язали мені руки за спиною, душили подушкою, били мене як футбольний м’яч. Такі жахіття я переживала протягом багатьох років. Наразі я перебуваю з двома малолітніми дітьми у Кризовій кімнаті матері та дитини. Свого житла не маю, коштів за що жити також. Через пережиті стреси хворію. Я у відчаї.

Я – одинока мама, виховую двох діток: 5-річного сина та 9-місячну донечку. Коли я завагітніла, мій хлопець почав випивати та піднімати на мене руку, а згодом зник. Щоб вижити, я взяла кредит, але, на жаль, досі не можу його виплатити. Живу на 860 грн. дитячих виплат. Я можу працювати лашмейкеркою з дому, але для цього мені потрібні матеріали, купити їх не можу. Щиро прошу допомоги.

Я зовсім не маю грошей, навіть на їжу. Я пережила безліч домашнього насильства від чоловіка, рано осиротіла, народила 4 дітей. Коли ми розлучилися, він вигнав мене з дому, забравши й дітей. Не маючи власного житла та грошей, із 1 тис. гривень заощаджень я поїхала на заробітки за кордон. Захворіла на запалення яєчників і потребую лікування. Благаю, допоможіть.

Я з дітьми постраждала від домашнього насильства. Ми втікали з дому після побоїв, які тривали з 20:00 до 4:00 ранку, забравши з собою лише документи. Зараз я та двоє дітей — 12 і 14 років — проживаємо в центрі матері та дитини. У нас закінчується термін перебування, тож маємо виїжджати з прихистку. При собі не маємо ні одягу, ні необхідних речей. Я не знаю, що робити далі — в мене опустилися руки. Благаю про допомогу.

Я — вдова, мама дев’ятирічного сина, ми ВПО з Донеччини. Третій рік борюся з болем — маю множинні протрузії хребта та артроз, від того запаморочення, печіння та біль. Працювати не можу, живемо на пенсію по втраті годувальника — 2361 грн. Ледве вдається оплачувати оренду. На КТ довелося позичити. На ліки вже не залишилось. Я у відчаї.

Я багатодітна одинока мама, виховую 6 неповнолітніх дітей (8, 7, 6, 5, 4 роки та 4-місячну донечку). Батько дітей бив мене, зловживав алкоголем. Я роки сподівалася, що він зміниться, але, на жаль, допомоги від нього не отримувала жодної. Живу на соціальну виплату — 4200 грн. на місяць, з яких половина йде на суміші, підгузки та ліки для найменшої донечки. Нам немає за що жити.