20 жовтня я з 71-річною мамою виїхали з Костянтинівки Донецької області, наш дім було повністю зруйновано внаслідок прильотів 12 жовтня. Нас вивезли з міста, однак лише з документами, свої речі забрати не встигли. У місті тривають бойові дії, не працюють жодні служби. Місцева організація Червоного Хреста надала нам одяг та деякий посуд, але ми маємо потребу в продуктах харчування та засобах гігієни та хоч в мінімальній фінансовій підтримці.

Мій чоловік - ветеран АТО. У 2016 році він отримав поранення та ампутацію ноги. Через ускладнення після ампутації виник остеомієліт. У нас складне фінансове становище через постійні перебування в лікарнях, живемо на пенсію чоловіка 2100 грн., та мій підробіток. Ми багатодітна сім’я, виховуємо трьох дітей: 4 р. сина та двох студентів сина і доньку, проживаємо на Черкащині. Чоловіку протезування робили в Німеччині, тож ми плануємо туди поїздку. Прошу підтримки.

Після інсульту я паралізована на половину тіла та майже не можу рухатися, також хворію цукровим діабетом. Живу в Запоріжжі, бо в мій дім в області влучив снаряд. Будинок, у якому живу зараз потрібно опалювати дровами чи твердим паливом, а я майже всю пенсію витрачаю на ліки та їжу. Мені допомагає сусідка з походами до магазину та доглядом за моїм станом, але фактично я одинока і без грошей. Вимушена просити допомоги у Вас.

Я пережила зґвалтування багато років тому. Ця травма дуже вплинула на моє подальше життя. Наразі я зовсім без грошей і у важкому фізичному стані з постійними мігренями, та безсиллям, біллю в ногах, спині. Живу в селі де нема оплачуваної праці, виживаю завдяки овочам з городу. Пів року тому померла моя лежача мама, за якою я здійснювала догляд 18 років. Я в розпачі.

У мене відсутня нога внаслідок операції через тромби. Маю пожиттєво інвалідність ІІІ групи. Також хворію на гіпертонію та серцеві захворювання. Живу в Ужгороді, але родом із Харківської області. Ще до операції була змушена набрати кредитів, зараз маю велику заборгованість у банку. Прошу допомоги. Потребую памперси (М), зимову куртку (52-54 р.) та продукти.

Я пережила 7 місяців окупації. Втратила все майно та будинок, отримала поранення від прильотів і тепер маю серйозні проблеми зі здоров’ям: цукровий діабет, ураження ніг та тиск, перенесла кілька операцій. Мені вдалось вивезти двох своїх тіток 84 та 86 років, і зараз ми живемо разом. Через свій та їхній стан здоров’я працювати не можу, живемо лише на їхні пенсії, яких ледь вистачає на найнеобхідніше.