Я була на 8 місяці вагітності, коли на фронті загинув мій чоловік. Він загинув під Бахмутом, був у штурмовій бригаді. Він пішов на війну добровольцем. Наша донечка народилася без нього, зараз їй 2,5 місяці. Я продовжую орендувати житло у Харкові, куди ми з чоловіком поселилися до великої війни. У мене зараз зовсім нема за що жити.‍

Я живу у Дружківці Донецької області. Я маю гепатит С та пухлини в гортані, мала 14 операцій – вирізали пухлини. У мене інвалідність 3 групи. У мене дві донечки - 13 та 3 років. Чоловік мене покинув.

У мене онкологія 4 стадії, метастази пішли навіть у кістки. Я переселенка із Сумської області. У мене є син 10 років. Мені потрібна допомога на аналізи і ліки.

Я живу у Київській області з 10-річним сином, ми орендуємо житло. Мій чоловік пішов на війну, отримав поранення. На його лікування ми витратили всі кошти, які збирали на власний дім. У січні 2023 року він загинув. Компенсації ще немає. Живемо ми бідно.

Я живу у Краматорську з 6-літньою дочкою і сліпим батьком. Я поховала 17-річну дочку. Вона загинула у червні 2023 року, тоді коли було пряме влучання в ресторан. Вона працювала сушисткою. На всю допомогу від держави я зробила їй пам’ятник.

Я живу у місті Лозова Харківської області. Чоловік та мій батько пішли на війну у 2019-ому році, пішли в «Айдар». Батько загинув у березні 2022-ому році. Мама досі судиться за виплату компенсації. Чоловік загинув у серпні 2023-ого року. У нас залишилося двоє дітей.