Вона потребує допомоги

Я з Приморська Запорізької області. Мій дім окупований. У мій дім приходили російські солдати з обшуками. Потім я з сином утекла в Запоріжжя. Мама залишилася в окупації та померла від онкології – не було лікарів аби її врятувати. У сина почалася рідкісна хвороба, потрібні кошти на ліки.

Я із Запорізької області. Я вдова солдата. За тиждень до великої війни я з чоловіком та донькою поїхали в Харків. 24 лютого чоловік пішов на фронт добровольцем, був у лавах Нацгвардії. 29 грудня 2022 року він загинув під Кремінною. Виплат немає. На гарячій лінії кажуть: вас багато, коштів обмаль.

Я з Чугуєва Харківської області. У березні 2022 року я та чоловік потрапили під мінометний обстріл. Ми були нетранспортабельні поранені у Чугуївській лікарні, але нас вивезли волонтери. Чоловік більше року не ходив, тепер уже трохи ходить. Наш дім у селі зруйновано, батько чоловіка загинув. Я акумулюю кошти на лікування моєї сім’ї.

Я живу у селі в Краматорському районі Донецької області. У мене троє дітей. Ми нікуди не виїжджали. Мій чоловік пішов добровольцем на фронт рік тому. 4 місяці тому він зник безвісти під Бахмутом.

Я родом з Криму, сирота. Мій чоловік був військовим, він пропав безвісти у 2014-ому в Криму. Потім знайшовся у тюрмі в Росії. Він не повернувся. Ми з дітьми жили на Донеччині, у 2022 році втікали звідти. У мене дуже важка невиліковна хвороба та супутні захворювання, я ледь ходжу.

Я з Маріуполя. Мої мама, сестра та двоє племінників загинули, наш дім зруйновано повністю. Мій чоловік помер у 2015, він пройшов Іловайськ. Я з двома дітьми втекла з окупованого міста у березні 2022 року. Нас поселила у себе випадкова бабуся – підійшла до нас на автовокзалі в Одесі, коли я гірко плакала.