Вона потребує допомоги

Я живу у Добропіллі, Донецька область. Ми близько до лінії фронту. У мене троє малих дітей. Чоловік помер минулого року. Нам дуже потрібне вугілля для обігріву дому. А воно зараз дуже дорого коштує.

Я пережила Маріуполь. Втратила зір на одне око. З малим синочком два місяці прожили у підвалі. Наш дім зруйновано. Старший син був захисником Маріуполя. Він прикордонник. Він виходив з «Азовсталі» в останній групі захисників, у травні. Тепер він у полоні. Я не знаю де.

Я з маленького села біля Лиману Донецької області. У мене двоє дітей, молодший син не має одного вушка. У травні 2022 року ми пережили пекло – наше село обстрілювали, наші будинки зруйнували. Дідусь та бабуся згоріли живцем – в їх дім влучила ракета. Мене, мою маму та дітей вивезла поліція на броньованому авто. Ми живемо у селі у Дніпропетровській області.

Я живу у Харківській області, нікуди звідси не виїжджала. Два місяці тому мені зробили трепанацію черепа. Це трапилося через лікарську помилку. Я втратила працездатність. Вчуся наново ходити, розмовляти і запам’ятовувати. Моя сім’я – лише син-студент.

Я живу у Мирнограді Донецької області. Я вагітна. Народжувати 23 лютого. Це буде друга дитина. Мій чоловік зник три місяці тому. Я не знаю чи він живий. Зв’язку з ним немає.

Я виїхала з Маріуполя у квітні. Із старенькою мамою та дочкою-студенткою. Моя квартира зруйнована. Весь багатоквартирний дім, у якому жила моя мама, знесено до фундаменту. Ми живемо у маленькому селі. Я досі не знайшла роботу.