Я – мати двох синів 14 та 16 років. У синів інвалідність, в обох них криптогенна епілепсія.

Ми жили у аварійному будинку і нас міськрада відселила в тимчасове житло. Ми живемо вже 15 років в двох маленьких кімнатках, кухня та туалет у спільному користуванні зі всіма сусідами, ні душової, ні ванни нема взагалі. Миємось в тазіках.

Мої діти потребують постійного супроводу, бо після приступу вони повністю втрачають пам'ять і потрібно, щоб хтось був поряд. Ми усі живемо на 1800 гривень моєї пенсії.

Я була б безмежно вдячна, якби хтось допоміг з хоча б одним будь-яким комп'ютером – бо зараз знову буде карантин і мої сини не зможуть вчитися онлайн, бо по телефону практично неможливо. Буду вдячна за будь-яку допомогу.

Могла б робити якусь ручну роботу вдома (але без жорсткого часового графіку) – можу щось складати, чи клеїти.

‍