Марина

37

Я живу у Харкові. З мамою, старенькою сліпою бабусею і сином 11 років. За освітою я піаністка. Звісно такої роботи у Харкові зараз немає. Та й майже ніякої немає. Ми орендуємо житло. Виїхати немає за що.

Хочу допомогти

 

Я народилася у Донецькій області. Моє дитинство пройшло у містечку Макіївка. Зараз це окупована територія. Навчалася я у Харкові на піаністку. Тут вийшла заміж. З 2014-ого року у Харків переїхали також моя мама і бабуся.

 

З моїм чоловіком ми розлучилися. У мене є 11-річний син. Чоловік трохи допомагає сину, але зараз у Харкові ніде немає роботи. До війни я працювала на кількох роботах одночасно. Я працювала у культурному центрі за фахом, а також по вихідних і в нічні зміни я працювала в кол-центрі, відповідала на дзвінки. Тепер знайти роботу за фахом чи ні у Харкові дуже важко.

 

Зараз ми живемо з мамою і бабусею разом – орендуємо житло. Свого власного у нас немає. Бабуся майже незряча. Харків зараз знову часто обстрілюють. У середині березня ми з сином виїхали на два місяці у сусідню область, ночували у спортзалі школи, це було важко. Тому миповернулися назад. Так, я б хотіла виїхати кудись звідси, але боюся їхати в нікуди – у нас взагалінемає коштів.

Maryna

37

I live in Kharkiv. With my mother, an old blind grandmother and my 11-year-old son. I am a pianist by education. Of course, there is no such job in Kharkiv now. And there is almost none. We rent housing. We have no money to leave the city.

I want to help

I was born in Donetsk region. My childhood was spent in the town of Makiivka. Now it is an occupied territory. I studied piano in Kharkiv. I got married here. Since 2014, my mother and grandmother also moved to Kharkiv.

My husband and I broke up. I have an 11-year-old son. The husband helps his son a little, but now there is no work anywhere in Kharkiv. Before the war, I worked at several jobs at the same time. I worked in a cultural center by profession, and on weekends and night shifts I worked in a call center, answering calls. Now it is very difficult to find a job by profession or not in Kharkiv.

Now we live with my mother and grandmother together - we rent the flat. Grandma is almost blind. Our city is often shelled. In mid-March, my son and I left our city for two months in a neighboring region, and spent the night in the school's gymnasium. And then we turned back. Yes, I would like to go somewhere from here, but I am afraid to go anywhere - we have no money at all.