Після початку війна на Сході України разом з сім'єю переїхала з Донецька до Києва. Була у шлюбі 12 років, працювати чоловік не дозволяв. В 2016 році подала на розлучення, бо в нього завжди було своє життя. Чоловік забрав дітей і переїхав у Вишгород, де вони зараз і живуть. Сину зараз 13 років, а доньці 9. Вже більше двох років сужуся за право проживання дітей зі мною, пройшли три судові інстанції, але дітей все одно залишають з батьком.

Приїжджаю в школу до дітей на перерву і зустрічаюся з ними на шкільному подвір'ї. Чоловік подав на аліменти, через борг за аліменти він відкрив на мене кримінальну справу. Я виплатила і борг і штраф. Щомісяця виплачую на дітей аліменти, купую подарунки, але нормально бачитися з ними не можу.

З лютого 2021 року дозволено зустрічатися з дітьми тричі в місяць по три години в присутності батька і за згодою з ним. Зараз готуюся до апеляції. Хочу, щоб мої діти знали, що я зробила все, щоб бути поруч. Через цю абсурдну ситуацію мене кілька разів запрошували на ток-шоу, але я відмовлялася, щоб це ніяк не зачепило дітей

Потребую фінансової підтримки на оплату адвоката та оренди квартири. Буду вдячна за кожну гривню.

‍