Катерина

42

Я з Маріуполя. Мої мама, сестра та двоє племінників загинули, наш дім зруйновано повністю. Мій чоловік помер у 2015, він пройшов Іловайськ. Я з двома дітьми втекла з окупованого міста у березні 2022 року. Нас поселила у себе випадкова бабуся – підійшла до нас на автовокзалі в Одесі, коли я гірко плакала.

Хочу допомогти

Ми з дітьми жили в Маріуполі з моєю мамою, сестрою та племінниками. Ми переїхали туди у 2015 році з Миколаївської області. Мій чоловік, тато дітей, пройшов битву під Іловайськом. Там він втратив здоров’я. У 2015-ому році він помер. Мої рідні жили в Маріуполі, ми поїхали до них.

 

У лютому 2022 року в наше місто прийшла велика війна. Ми потрапили в окупацію. Я вирішила втікати з дітьми. Я подзвонила другу мого чоловіка – вони разом служили – і він поміг нам виїхати. Ми проїхали 80 блокпостів. Це було 10 березня 2022 року. Ми приїхали в Одесу. 15 березня подзвонили сусіди і сказали, що наш дім знищили повністю, стріляли з танків. Під руїнами будинку загинула мама, моя сестра і двоє племінників.

 

Спершу ми трошки жили в Одесі. Потім я вже не могла платити оренду, всі відкладені кошти закінчилися. У нас з дітьми не було майже нічого. Ми прийшли на автовокзал і не знали куди йти далі. Я просто стояла і плакала. До нас підійшла старша жінка, спитала в чім справа. Я все розповіла. І вона запросила жити з нею у її будиночку в Рені Одеської області. Ми платимо комунальні послуги, допомагаємо по господарству. Діти пішли тут у школу. Дівчинці 11 років, а хлопчику 9 років. З осені я буду працювати бібліотекаркою у місцевій школі, якщо все складеться.

 

Я пережила два інсульти. Мала дуже поганий стан здоров’я. Зараз мені треба ще крапельниці, але вже коштів на них немає. Можливо, допоможуть благодійниці з вашого проєкту. Або я зможу зібрати кошти, коли почну працювати бібліотекаркою.

Kateryna

42

I am from Mariupol. My mother, sister and two nephews died, our house was completely destroyed. My husband died in 2015, he passed Ilovaisk. I fled the occupied city with my two children in March 2022. A random grandmother invited us to her home - she came to us at the bus station in Odesa when I was crying.

I want to help

My children and Ilived in Mariupol with my mother, sister and nephews. We moved there in 2015 from the Mykolaiv region. My husband, the children's father, went through the battle of Ilovaisk. There he lost his health. He died in 2015. My relatives lived in Mariupol, we went to live with them.

 

In February 2022, a great war came to our city. We are under occupation. I decided to run away with the children. I called my husband's friend - they served together - and he helped us leave the`city. We passed 80 road blocks. It was March 10, 2022. We arrived in Odessa. On March 15, the neighbors called and said that our house was completely destroyed, they were shooting from tanks. My mother, my sister and two nephews died under the ruins of the house.

 

At first we live din Odessa for a while. Then I could no longer pay the rent, all the deferred funds ran out. My children and I had almost nothing. We arrived at the bus station and did not know where to go next. I just stood there and cried. An older woman approached us and asked what was the matter. I told everything. And she invited to live with her in her house in Reni, Odesa region. We pay utilities, help with the house hold. The children went to school here. The girlis 11 years old, and the boy is 9 years old. Starting in the fall, I will beworking as a librarian at a local school, if everything works out.

 

I survived two strokes. I was in very poor health. Now I need more droppers, but I don't have the money for them. Maybe the benefactors from your project will help. Or I can raise funds when I start working as a librarian.