Через анорексію я лікувалась у психіатричній лікарні.

Після усього побаченого там я почала жорстко вживати алкоголь, щоб забутись. Часто працювала нетверезою.

Батьки погодились покласти мене туди через власну неспроможність щось вдіяти. Я й досі боюсь, що вони покладуть мене туди знову.

Мені дуже страшно. Я не хочу знову туди.

Ми постійно живемо в боргах. Батько постійно відсутній, виконує важку й непосильну роботу за кордоном, щоб оплатити наше життя.

Я підпрацьовую фрілансером, а це 200-300 грн. на тиждень, інколи нам не вистачає коштів купити хліба, масла, щонайнеобхіднішого.

Часто позичаємо кошти у родини, щоб оплатити комунальні послуги й житло.

‍